Недільні думки. 6-та Неділя по Зісланні Святого Духа Оздоровлення розслабленого (Мт. 9, 1-8)

         Ісус «прибув у своє місто» (див. Мт. 9, 1), саме так євангелист Матей називає Капернаум, про який Христос пізніше скаже: «Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? – Аж до аду зійдеш» (Мт. 11, 23а).

         Зцілення розслабленого є одним із декількох чуд, які Ісус здійснює у Капернаумі, місті, яке не визнає його месіанської місії і не побачить у ньому Божого Сина.  

         Як і у багатьох інших моментах, за діями Христа уважно спостерігають книжники «вони за ним назирали» (див. Лук 14, 1). Доходило навіть до того, що самі учні попереджали Христа: «Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?» (Лук. 15, 12б). Беззаперечно Ісус знав усе, що думають і кажуть про нього «старші народу», отож звертається до них із запитанням: «Чого лукаве думаєте в серцях ваших?» (Мт. 9, 4).

         Будучи свідками великого чуда, книжники не бажають бачити чудесне оздоровлення розслабленого, яке так сильно вплинуло на народ: «Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога…» (див. Мт. 9, 8). Їм важливо звинуватити Ісуса, як порушника закону, як богохульника, щоб Його слова, наука та й Він сам, були цілком знеціненні.

         «Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати» (Мт. 9, 6а) – звертається Христос до присутніх. Бог не потребує жодного оправдання за свої вчинки, Він Владика Неба і землі, Його воля остаточна і беззаперечна.

         Намагатися диктувати свою волю Богові, нарікати на Бога за ті чи інші обставини, шукати виправдання для себе, ціною засудження когось іншого – це шлях неправдивих книжників, для яких власний авторитет, слава та пошана важливіші навіть за волю самого Бога.

         «Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому» (Мт. 9, 6б) – говорить Христос до розслабленого, а через нього до кожного, хто бажає бути зціленим від розслаблення через гординю. Хто хоче визнати себе Божою дитиною, яка хоча має багато недоліків, смиренно визнає їх перед Богом, і шукає у Ньому, своєму Батькові, порятунку і зцілення.

         «Встав той і пішов до свого дому» (Мт. 9,7). Розслаблений повертається до повноцінного життя, від цього моменту не тільки його тіло, але і душа зазнають зцілення Божим милосердям. Гордовиті ж книжники повертаються до своїх домів озлоблені, бо зустріли Того, що «має владу на землі гріхи відпускати» (див. Мт. 9, 6). Нажаль вони не скористалися можливістю бути очищеними від власних гріхів, як це зробив розслаблений. До кого уподібнюватися нам? Бог завжди дає можливість вільного вибору.