Недільні думки. 15-та Неділя по Зісланні Святого Духа Найбільша заповідь (Мт. 22, 35-46)

         Дві Заповіді Любові відомі кожному християнину. Недаремно, дехто вважає, що якби довелося скоротити Євангеліє тільки до одного слова, то вартувало б залишити слово «любов» і сенс Євангелія залишився б зрозумілий.

         «Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь (Мт. 22, 37-38). Ісус вказує, що людина у всій своїй цілісності повинна любити Бога. Любити – означає вміти віддавати і приймати. Віддавати усе що можемо, в міру всіх наших можливостей, для Бога і Його більшої слави. Приймати – Його любов, а значить дозволити собі бути слабким і потребуючим Божої благодаті, а не уявляти себе добрим і сильним християнином, який не потребує помочі від Бога та ближніх.

         «А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого» (Мт. 22, 39б). Отже мірою любові до ближнього, Ісус ставить любов до себе самого. Любити себе – не означає бути егоїстом, а означає прийняти себе у правді, таким яким я є насправді; означає віддати Богові мої вади, гріхи та недоліки, і разом з Ним виправляти їх; означає дозволити іншому бути недосконалим і прийняти його, як і себе, у всій правді.

          Дві Заповіді Ісус підсумовує словами: «На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються» (Мт. 22, 40). Отже все, що було до Христа – це підготовка до сприйняття заповідей любові волочених у Христі. Недарма один із українських перекладів Біблії (митрополита Івана Огієнка) подає слова Христові у наступний спосіб: «Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати» (Мт. 5, 17).

         Нажаль для фарисеїв цієї відповіді недостатньо. Ісус дуже велику частину своїх проповідей присвятив саме їм, в надії навернення сердець тих, які навчали народ і були його проводарями. «Що ви думаєте про Христа? Чий він син?» (Мт. 22, 42) – запитує Ісус не тільки книжників, але кожного хто читає чи чує слова Святого Євангелія. Ми знаємо відповідь: Він Божий Син, Він – Царський Син, бо тільки справжній цар, може померти з любові до свого Отця і свого народу, а тому Дві Заповіді Любові – це не красива теорія, а спосіб життя Христа і кожного хто хоче йти слідом за Ним.