Недільні думки. 5-та Неділя по Зісланні Святого Духа Вигнання злого духа з двох біснуватих (Мт. 8, 28-9,1)

       «Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?» (Мт. 8, 29б). Це слова не тільки злих духів, які опанували двох людей, але у певній мірі, висловлення бажання гедаринців жити без Бога.

         Як би людина не бажала бачити себе цілком автомною і незалежною, це не можливо. Сама природа людини вимагає від неї сприйняти своє стану, як Божого створіння, а не Творця, при чому, слово «творіння» немає жодного негативного чи принизливого відтінку. Отож людина, яка втікає від Бога, неминуче потрапляє у пастку ідолопоклонства, творячи для себе своїх власних богів. Ними можуть бути: гроші, влада, тілесне задоволення, слава і т.д. Та у підсумку вони наскільки поневолюють особу, що вона перетворюється на раба своїх похотей: «Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту…» (Рим. 1, 24а).

       В євангельській розповіді про біснуватих, Христос виганяє злих духів, дозволяючи їм увійти у стадо свиней: «“Ідіть!” - сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней» (Мт. 8, 32а). Таким чином генесаринці втрачають свою власність, зазнають шкоди, а отже проблема двох біснуватих, вже не є тільки особистою проблемою двох вигнаних та ізольованих людей, а стає проблемою всіх жителів краю, які пожинають наслідки свого ж гріха.  

         Суспільство, яке перетворюється на «цивілізацію смерті» (висловлювання св. Івана Павла ІІ) готове чинити «законне зло» вбиваючи через аборти або ж пропагувати гендер і одностатеві шлюби, як «цінність». Але коли наступає момент кризи, зло починає торжествувати у конкретних ситуаціях, суспільство відгороджується від наслідків того, що ним же самим пропаговано.

        Завершення євангельської розповіді справді трагічне: «Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць» (Мт. 8, 34).

         Справжні і вірні учні Христа несуть радісну вістку спасіння у Христі, Який подолав зло і гріх. Нести цю добру новину і проживати її у радості є найкращим свідченням для тих людей, які у сучасному світі шукають вихід з «генесаринського краю» і хочуть сісти у човен Церкви разом з Христом, без огляду на те, що доведеться втратити свої втіхи, «стадо свиней», щоб одержати щось значно важливіше, вічне і непроминаюче – спасіння з благодаті Божого милосердя та любові.