Недільні думки. 13-та Неділя по Зісланні Святого Духа Притча про злих виноградарів (Мт. 21, 33-42)

              «Був один чоловік-господар, що насадив виноградник» (див. Мт. 21, 33)

         Виноградник, сад, Земля Обітована – це традиційні і дуже промовисті біблійні символи. Їхня спільна характеристика – це певна територія, яка відділення від інших, та упорядкована, а це вказує на «майданчик» Бого-людських відносин, діалогу Бога і людини.

         «Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов» (Мт. 21, 33б) – констатує євангелист Матей. Він підкреслює, з якою старанністю Бог готує для людини місце її перебування і праці, а відтак з повним довір’ям передає цей маленький ідеальний світ у користування людини.

         Виноградником є наше власне життя, остаточним Творцем і власником якого є сам Бог. Намагання стати одноосібним управителем того, що нам не належить, призводить до найгірших наслідків – погублення самого життя: «А виноградарі…кого побили, кого вбили, кого ж укаменували» (див. Мт. 21, 35). Бажання бути автономним, непідзвітним навіть Богові – це і є суть гріха, який в кінцевому результаті розпинає і вбиває Божого Сина: «Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб'ємо його й заберемо собі його спадщину. І взявши його, вивели геть з виноградника й убили» (Мт. 21, 38-39).

         Господь, аж ніяк не є деспотичним управителем життя будь-якої людини, Він з повним довір’ям та ніжною батьківською любов’ю, дарує нам дар життя. Єдине, що застерігає за собою – це збір плодів:  «Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні» (Мт. 21, 34).

         Кожен день нашого життя – це принесення плодів добра на славу Бога. Не можна сподіватися на те, що витрачаючи своє життя на здійснення власних примх, ми колись покаємося і принесемо врешті Богоугодні плоди для Господа. Кожен день варто прожити, як останній. Це не означає, що страх смерті має сковувати наші творчі сили. Навпаки, наскільки можливо, треба порати і доглядати виноградник душі, бо можливо саме сьогодні до нього прийдуть не просто слуги, а сам Власник – Господь Бог.