Недільні думки. ІІІ-тя Неділя Великого Посту (Мр. 8, 34-9,1)


«Що бо людина може дати взамін за власну душу?» (Мр. 8, 37) – дає запитання у сьогоднішньому євангельському уривку Господь. Питання, яке одразу провокує відповідь, – нічого, бо людська душа, а отже життя є найціннішим для людини.
         Христос пропонує присвятити, віддати, пожертвувати цей неоціненний дар власного життя Йому, – Життєдавцю: «…хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе» (Мр.8, 35б). Такий радикалізм Євангелія спонукав усі покоління християн до максимально відданого служіння Богові. І було б самообманом надіятися на спасіння без реальної готовності віддати усе своє життя у Божі руки.
         «Коли хтось хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною» (Мр. 8, 34) – пропонує Христос спосіб «погублення» своєї душі, – невідступно та кожноденно (пор. Лук. 9, 23) нести свій хрест, тобто свої життєві обов’язки та слідувати за Ним. Сам же Він «несе для себе хрест» (пор. Ів. 19, 17) і кожен хто йде по слідах Страждаючого несучи свій хрест, прийде врешті на Голгофу. Голгофа – це місце смерті, де Христос добровільно її приймає і віддає своє життя: «Отче, у Твої руки віддаю духа мого!» (див. Ів. 23, 46). Якщо наше життя буде вірним слідуванням Ісусові, через «погублення» своєї душі у любові до Бога і ближнього, то під час особистої Голгофи, у годині смерті Господь дасть мужність сказати: «Отче, у Твої руки віддаю духа мого!».
         «…Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності» (див. Мр. 9,1). Ті які побачать Церкву, Досконалу Невісту Христа, яка народилася з крові і води Христа на Хресті (пор. Ів. 19, 34). Таким чином Церква, Царство Боже приходить у світ завдяки Христові і буде безупинно ширитися у могутності через тих, які не бояться нести свій хрест ідучи за Тим, який через воду (Святе Таїнство Хрещення) та через кров (Святе Таїнство Євхаристії) супроводить їх на дорозі спасіння, де Хрест третього дня стане знаком перемоги, а не поразки, як вважали всі (див. Мт. 27, 39-44).  



Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Недільні думки. 3-тя Неділя по Зісланні Святого Духа. Проповідь Христа (Мт. 6, 22-33)

Зображення
          «Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт. 6, 33), навчає Христос.             Проповідь Ісуса вміщує багато радикальних вимог, які вимагають від людини, як інколи помилково здається, неможливого – «не турбуйтеся вашим життям…» (див. Мт. 6, 25) . Звісно, якщо цілком буквально та дослівно сприйняти це висловлювання, виглядає, людині взагалі не потрібно турбуватися про будь-які життєві речі.  Та проте Христос продовжуючи свою проповідь уточнює: «Отець же небесний знає, що вам усе це потрібне» (Мт. 7, 32б). Отож Бог не тільки знає про матеріальні потреби людини, але і піклується про них. Проблема починається тоді, коли людина вважає, що її життєві чи то матеріальні, а чи духовні здобутки є плодом тільки її особистої праці та старання.           « Шукайте перше Царство Боже та його справедливість» (Мт. 6, 33а). Тобто пошук виконання Божої волі у повсякденному житті та праці, завжди приводить людину до справедливого здобуття необхідн
Докладніше

Недільні думки. 24-та Неділя по Зісланні Святого Духа. Зцілення кровоточивої жінки та воскресіння дочки Яіра (Лк. 8, 41-56)

Зображення
            Дві жінки. Два однакових періоди часу. Два чуда. Дві розповіді в одній.          Завершення 8-го розділу Євангеліє від Луки вводить нас в середину двох дуже подібних і воднораз відмінних життєвих ситуацій 2-ох осіб. Спочатку дізнаємося про важку життєву ситуацію Яіра: «бо була в нього дочка-одиначка, яких 12 років, і вона вмирала.» (Лук. 8, 42а). А потім зустрічаємо важкохвору жінку: «...що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити.» (Лук. 8, 43).          У двох євангельських подіях є дуже багато схожих моментів, та мабуть найяскравіший із них – це сильна віра, яка долає нездоланні для людини перешкоди.          Дванадцять років кровотечі і втрата всього свого майна – це втрата життя для жінки, яка повністю виключена із суспільства, бо вважається нечистою як вона сама, так і все до чого б вона не доторкнулася (пор. Лев. 15, 19-30). Отож зрозуміло, чому вона таємно намагається торкнутися до
Докладніше

Недільні думки. 31-та Неділя по Зісланні Святого Духа. Зцілення єрихонського сліпця (Лк. 18, 35-43)

Зображення
     «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!» (Лук. 18, 38б) – молитва єрихонського сліпця перетворилася на молитву всієї Церкви. Усім відоме «Господи, помилуй», яке співаємо практично під час усіх богослужінь, є скороченою версією прохання сліпця з Єрихону.          Бути сліпив у часи Ісуса, означало бути повністю відданим на милосердя суспільства. Такі люди не могли працювати, а тому єдиною надією на виживання для них, була милостиня перехожих.          «Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: В ім’я Ісуса Христа Назарянина, встань і ходи!» (Дія. 3, 6)   – звернеться до хворого кривого апостол Петро одразу ж після Зіслання Святого Духу. Отож Ісус, а відтак і його учні, в Його ім’я, даруватимуть зцілення від хворіб, які є знаками приходу Царства Божого.          Єрихонський сліпець, як і кожна важкохвора людина, прагне за будь-яку ціну бути здоровим. Він не зважає на зауваження інших продовжуючи ще голосніше кричати до Сина Давида, Месії, який здатний змінити у
Докладніше