Недільні думки. Квітна Неділя (Ів. 12, 1-18)


        «Осанна! Благословен той, хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар!» (Ів. 12, 13б). Саме таким тріумфальним вигуком прослави, Єрусалим зустрічає свого царя, Який іде на добровільні страждання.
         Тим часом, готується змова, щоб вбити Христа. Юда Іскаріотський на вечері попереднього дня заявляє: «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?» (Ів. 12, 5). І справді, найдорогоцінніше Миро, тобто сам Христос буде проданий всього за тридцять срібняків і буде розданий усім біднякам, тобто всьому людству, приходячи повсякчасно у Таїнстві Євхаристії.
         «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро» (Мр. 12, 7б). Ісус забороняє Юді Іскаріотському давати зауваження Марії сестрі Лазаря, але не забороняє укласти змову проти себе самого, Благословенного Хто йде в ім’я Господнє! Господь дає кожному можливість зробити свій вибір: бути Мартою, що прислуговує для Нього (див. Ів. 12, 2), Лазарем, який розділяє з Ним трапезу (див. Ів.12, 2), Марією, котра помазує ноги Ісуса миром та обтирає їх своїм волоссям (див. Ів.12, 3), або ж стати на бік тих, хто через заздрість ухвалює вбити Христа та Лазаря (див. Ів. 12, 11;19) чи на бік Юди, який користуючись із свого становища, краде із скарбнички (див. Ів. 12, 6).
         У Квітну Неділю всі ці особи бачать славу, яку Христові влаштовують юдеї. Всі вони мають своє особисте відношення до Христа і всі чекають, або ж хочуть самі влаштувати (як от первосвященики, фарисеї та Юда) розв’язку славетної зустрічі Ісуса у Єрусалимі.
         Тим часом Ісус «знайшов осля… сів на нього» (див. Ів. 12, 14). Він іде проти звичної логіки, не показує себе як переможний цар, але як смиренний слуга «Агнець Божий, який світу гріх забирає» (Ів. 1, 29).  
         Знаходитися серед натовпу, який вітає Христа, аж ніяк не означає бути Його відданим учнем. Необхідно зробити свій свідомий та вільний вибір, приєднуючись до тих, які не тільки словами, але і своїми благовгодними вчинками вітають Ісуса. А це означає, не боятися іти за Ним дорогою Страсного Тижня, навіть якщо у кінці, наш Бог буде зневажний, обпльований, збичований та розп’ятий. Є велика імовірність, що щира дружба з Христом викличне і на нас шквал критики, а можливо навіть і приниження чи відкинення. Саме в такі моменти нехай пригадаються слова Христові: «У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ!» (Ів. 16, 33б).   



Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Недільні думки. 3-тя Неділя по Зісланні Святого Духа. Проповідь Христа (Мт. 6, 22-33)

Зображення
          «Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт. 6, 33), навчає Христос.             Проповідь Ісуса вміщує багато радикальних вимог, які вимагають від людини, як інколи помилково здається, неможливого – «не турбуйтеся вашим життям…» (див. Мт. 6, 25) . Звісно, якщо цілком буквально та дослівно сприйняти це висловлювання, виглядає, людині взагалі не потрібно турбуватися про будь-які життєві речі.  Та проте Христос продовжуючи свою проповідь уточнює: «Отець же небесний знає, що вам усе це потрібне» (Мт. 7, 32б). Отож Бог не тільки знає про матеріальні потреби людини, але і піклується про них. Проблема починається тоді, коли людина вважає, що її життєві чи то матеріальні, а чи духовні здобутки є плодом тільки її особистої праці та старання.           « Шукайте перше Царство Боже та його справедливість» (Мт. 6, 33а). Тобто пошук виконання Божої волі у повсякденному житті та праці, завжди приводить людину до справедливого здобуття необхідн
Докладніше

Недільні думки. 24-та Неділя по Зісланні Святого Духа. Зцілення кровоточивої жінки та воскресіння дочки Яіра (Лк. 8, 41-56)

Зображення
            Дві жінки. Два однакових періоди часу. Два чуда. Дві розповіді в одній.          Завершення 8-го розділу Євангеліє від Луки вводить нас в середину двох дуже подібних і воднораз відмінних життєвих ситуацій 2-ох осіб. Спочатку дізнаємося про важку життєву ситуацію Яіра: «бо була в нього дочка-одиначка, яких 12 років, і вона вмирала.» (Лук. 8, 42а). А потім зустрічаємо важкохвору жінку: «...що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити.» (Лук. 8, 43).          У двох євангельських подіях є дуже багато схожих моментів, та мабуть найяскравіший із них – це сильна віра, яка долає нездоланні для людини перешкоди.          Дванадцять років кровотечі і втрата всього свого майна – це втрата життя для жінки, яка повністю виключена із суспільства, бо вважається нечистою як вона сама, так і все до чого б вона не доторкнулася (пор. Лев. 15, 19-30). Отож зрозуміло, чому вона таємно намагається торкнутися до
Докладніше

Недільні думки. 31-та Неділя по Зісланні Святого Духа. Зцілення єрихонського сліпця (Лк. 18, 35-43)

Зображення
     «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!» (Лук. 18, 38б) – молитва єрихонського сліпця перетворилася на молитву всієї Церкви. Усім відоме «Господи, помилуй», яке співаємо практично під час усіх богослужінь, є скороченою версією прохання сліпця з Єрихону.          Бути сліпив у часи Ісуса, означало бути повністю відданим на милосердя суспільства. Такі люди не могли працювати, а тому єдиною надією на виживання для них, була милостиня перехожих.          «Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: В ім’я Ісуса Христа Назарянина, встань і ходи!» (Дія. 3, 6)   – звернеться до хворого кривого апостол Петро одразу ж після Зіслання Святого Духу. Отож Ісус, а відтак і його учні, в Його ім’я, даруватимуть зцілення від хворіб, які є знаками приходу Царства Божого.          Єрихонський сліпець, як і кожна важкохвора людина, прагне за будь-яку ціну бути здоровим. Він не зважає на зауваження інших продовжуючи ще голосніше кричати до Сина Давида, Месії, який здатний змінити у
Докладніше