Недільні думки. Зіслання Святого Духа на апостолів (Ів. 7, 37-52; 8, 12)


         «Я – світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Ів. 8, 12б).
         Чергування світла і темряви – це один з перших досвідів новонародженої дитини. Така циклічність наводить на думку про безкінечність, яка немає жодного сенсу, і так справді би було, якби не Христос. «Я – світло світу» (див. Ів. 8, 12), тобто Він Той, Хто своїм Пасхальним Таїнством розриває циклічність часу, і починається новий, пасхальний, лінійній, новозавітній час, у якому ми живемо.
         Приймаючи вірою Ісуса Христа, як Спасителя і Владику свого життя, для кожного християнина відкривається унікальна можливість: «Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!» (Ів. 7, 38). Це можливість бути сповненим Святим Духом в такій мірі, що Божественна благодать буде здатна випромінювати із людини, витікати із її нутра.
         Таїнство Миропомазання – це особиста участь у Зісланні Святого Духа, Який сходячи на апостолів являє Церкву Христову, як осіб об’єднаних вірою в Триєдиного Бога. Саме у Церкві є можливість бути учасником світла Христового, бути активним носієм дарів Духа Святого, і врешті стати людиною, яка приносить світлі плоди Святого Духа (любов, радість, мир, терпеливість… див. Гал. 5, 22-23).
         Звісно, все це може залишитися красивими словами, богословськими міркуваннями, якщо кожного дня, у нашій «сірій» буденності ми не будемо по справжньому слідувати за Тим, що говорив так, «що ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік [Ісус] говорить» (пор. Ів. 7, 46).
         Дари Святого Духа подаровані у Таїнстві Миропомазання (мудрість, розум, рада… див. Іс. 11, 2) не мають «автоматичної» дії, але вимагають від кожного християнина важкої, щоденної, постійної та невтомної праці, щоб їх активізувати, розкрити та сповна використати.
         Отож, щоб щиро визнати, що «Він – Христос» (див. Ів. 7, 41), необхідно плекати у собі ніжну присутність Святого Духа, прислуховуватися до Його голосу, який провадить до святості, а отже до повноти життя у світлі, у новому пасхальному часі, що веде нас до Царства Небесного у всій його повноті. 



Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Недільні думки. 3-тя Неділя по Зісланні Святого Духа. Проповідь Христа (Мт. 6, 22-33)

Зображення
          «Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт. 6, 33), навчає Христос.             Проповідь Ісуса вміщує багато радикальних вимог, які вимагають від людини, як інколи помилково здається, неможливого – «не турбуйтеся вашим життям…» (див. Мт. 6, 25) . Звісно, якщо цілком буквально та дослівно сприйняти це висловлювання, виглядає, людині взагалі не потрібно турбуватися про будь-які життєві речі.  Та проте Христос продовжуючи свою проповідь уточнює: «Отець же небесний знає, що вам усе це потрібне» (Мт. 7, 32б). Отож Бог не тільки знає про матеріальні потреби людини, але і піклується про них. Проблема починається тоді, коли людина вважає, що її життєві чи то матеріальні, а чи духовні здобутки є плодом тільки її особистої праці та старання.           « Шукайте перше Царство Боже та його справедливість» (Мт. 6, 33а). Тобто пошук виконання Божої волі у повсякденному житті та праці, завжди приводить людину до справедливого здобуття необхідн
Докладніше

Недільні думки. 24-та Неділя по Зісланні Святого Духа. Зцілення кровоточивої жінки та воскресіння дочки Яіра (Лк. 8, 41-56)

Зображення
            Дві жінки. Два однакових періоди часу. Два чуда. Дві розповіді в одній.          Завершення 8-го розділу Євангеліє від Луки вводить нас в середину двох дуже подібних і воднораз відмінних життєвих ситуацій 2-ох осіб. Спочатку дізнаємося про важку життєву ситуацію Яіра: «бо була в нього дочка-одиначка, яких 12 років, і вона вмирала.» (Лук. 8, 42а). А потім зустрічаємо важкохвору жінку: «...що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити.» (Лук. 8, 43).          У двох євангельських подіях є дуже багато схожих моментів, та мабуть найяскравіший із них – це сильна віра, яка долає нездоланні для людини перешкоди.          Дванадцять років кровотечі і втрата всього свого майна – це втрата життя для жінки, яка повністю виключена із суспільства, бо вважається нечистою як вона сама, так і все до чого б вона не доторкнулася (пор. Лев. 15, 19-30). Отож зрозуміло, чому вона таємно намагається торкнутися до
Докладніше

Недільні думки. 31-та Неділя по Зісланні Святого Духа. Зцілення єрихонського сліпця (Лк. 18, 35-43)

Зображення
     «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!» (Лук. 18, 38б) – молитва єрихонського сліпця перетворилася на молитву всієї Церкви. Усім відоме «Господи, помилуй», яке співаємо практично під час усіх богослужінь, є скороченою версією прохання сліпця з Єрихону.          Бути сліпив у часи Ісуса, означало бути повністю відданим на милосердя суспільства. Такі люди не могли працювати, а тому єдиною надією на виживання для них, була милостиня перехожих.          «Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: В ім’я Ісуса Христа Назарянина, встань і ходи!» (Дія. 3, 6)   – звернеться до хворого кривого апостол Петро одразу ж після Зіслання Святого Духу. Отож Ісус, а відтак і його учні, в Його ім’я, даруватимуть зцілення від хворіб, які є знаками приходу Царства Божого.          Єрихонський сліпець, як і кожна важкохвора людина, прагне за будь-яку ціну бути здоровим. Він не зважає на зауваження інших продовжуючи ще голосніше кричати до Сина Давида, Месії, який здатний змінити у
Докладніше