Недільні думки. 32-та Неділя по Зісланні Святого Духа. Зустріч із Закхеєм. (Лк. 19,1-10)


        Євангельська розповідь про Закхея є мабуть одним з найбільш знаних, а тому і багато коментованих уривків Святого Євангелія.
         Та чи знав сам Закхей, що його доволі кумедний вчинок: «Побіг він наперед, виліз на сикомир, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою» (Лук.19,4), – зробить його ім’я та його самого такою відомою людиною?
           Прихід Ісуса до помешкання Закхея спричиняє чималий скандал: «До чоловіка грішника зайшов у гостину» (Лук. 19,7), але ж буквально незадовго перед тим увесь натовп бачачи чудо зцілення сліпця «…віддав хвалу Богові» (Лук. 18,43б), а ось тут: «Всі…заходилися нарікати…» (Лук.19,7а). Виявляється Закхей, який можливо сприймався не просто як грішник, але як очільник грішників «…він був головою над митарями…» (Лук.19,2б), мав у своєму серці особливе бажання пізнати Бога «…подивитися на нього…» (Лук.19,4а).
         Зустріч з Ісусом стає для Закхея своєрідним дзеркалом. Він бачить у ньому справжню Людину у її найвищому Божому первозадумі. Саме у погляді Божого Сина Захкей віднаходить і своє справжнє обличчя доброї і милосердної людини «…а коли чимось когось і покривдив, поверну вчетверо…» (Лук. 19,8)
         Натовп, який залишається на вулиці здійснює на собі пророцтво Ісаї: «…цей народ устами тільки зближається до мене й губами тільки мене шанує, а серце своє віддалив від мене…» (Іс. 29,13а). Виходить замало просто славити Бога, щоб вже через мить нарікати на Нього. Правдиве славлення Бога – це бажання «подивитися на Нього» в моїх особистих обставинах сьогоднішнього дня. Можливо Він зайшов у гостину до людину, яку всі вважають грішником? Можливо Він благословив добрами того, кого ми вважаємо своїм супротивником? Бачити Бога – означає мати покірне серце сприймати реальність такою, якою вона є, не нарікаючи на Бога, а невпинно славлячи Його.  




Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Недільні думки. 3-тя Неділя по Зісланні Святого Духа. Проповідь Христа (Мт. 6, 22-33)

Зображення
          «Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт. 6, 33), навчає Христос.             Проповідь Ісуса вміщує багато радикальних вимог, які вимагають від людини, як інколи помилково здається, неможливого – «не турбуйтеся вашим життям…» (див. Мт. 6, 25) . Звісно, якщо цілком буквально та дослівно сприйняти це висловлювання, виглядає, людині взагалі не потрібно турбуватися про будь-які життєві речі.  Та проте Христос продовжуючи свою проповідь уточнює: «Отець же небесний знає, що вам усе це потрібне» (Мт. 7, 32б). Отож Бог не тільки знає про матеріальні потреби людини, але і піклується про них. Проблема починається тоді, коли людина вважає, що її життєві чи то матеріальні, а чи духовні здобутки є плодом тільки її особистої праці та старання.           « Шукайте перше Царство Боже та його справедливість» (Мт. 6, 33а). Тобто пошук виконання Божої волі у повсякденному житті та праці, завжди приводить людину до справедливого здобуття необхідн
Докладніше

Недільні думки. 24-та Неділя по Зісланні Святого Духа. Зцілення кровоточивої жінки та воскресіння дочки Яіра (Лк. 8, 41-56)

Зображення
            Дві жінки. Два однакових періоди часу. Два чуда. Дві розповіді в одній.          Завершення 8-го розділу Євангеліє від Луки вводить нас в середину двох дуже подібних і воднораз відмінних життєвих ситуацій 2-ох осіб. Спочатку дізнаємося про важку життєву ситуацію Яіра: «бо була в нього дочка-одиначка, яких 12 років, і вона вмирала.» (Лук. 8, 42а). А потім зустрічаємо важкохвору жінку: «...що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити.» (Лук. 8, 43).          У двох євангельських подіях є дуже багато схожих моментів, та мабуть найяскравіший із них – це сильна віра, яка долає нездоланні для людини перешкоди.          Дванадцять років кровотечі і втрата всього свого майна – це втрата життя для жінки, яка повністю виключена із суспільства, бо вважається нечистою як вона сама, так і все до чого б вона не доторкнулася (пор. Лев. 15, 19-30). Отож зрозуміло, чому вона таємно намагається торкнутися до
Докладніше

Недільні думки. 31-та Неділя по Зісланні Святого Духа. Зцілення єрихонського сліпця (Лк. 18, 35-43)

Зображення
     «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!» (Лук. 18, 38б) – молитва єрихонського сліпця перетворилася на молитву всієї Церкви. Усім відоме «Господи, помилуй», яке співаємо практично під час усіх богослужінь, є скороченою версією прохання сліпця з Єрихону.          Бути сліпив у часи Ісуса, означало бути повністю відданим на милосердя суспільства. Такі люди не могли працювати, а тому єдиною надією на виживання для них, була милостиня перехожих.          «Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: В ім’я Ісуса Христа Назарянина, встань і ходи!» (Дія. 3, 6)   – звернеться до хворого кривого апостол Петро одразу ж після Зіслання Святого Духу. Отож Ісус, а відтак і його учні, в Його ім’я, даруватимуть зцілення від хворіб, які є знаками приходу Царства Божого.          Єрихонський сліпець, як і кожна важкохвора людина, прагне за будь-яку ціну бути здоровим. Він не зважає на зауваження інших продовжуючи ще голосніше кричати до Сина Давида, Месії, який здатний змінити у
Докладніше