Недільні думки. 30-та Неділя по Зісланні Святого Духа. Діалог з багатим (Лк. 18, 18-27)

           «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?» (Лук. 18,18б) – питання яке стоїть у центрі уваги кожної людини, яка прагне знайти спасіння у Бозі. Проте у сьогоднішній євангельській оповіді, це питання використане як спосіб перевірити Христа, наскільки його навчання відповідає закону Мойсея. «Знатний» (пор. Лук. 18, 18а) очевидно не бачить у ньому Сина Божого, але  простого Учителя Закону, а тому й отримує можливо зовсім неочікувану відповідь: «Чому мене звеш благим? Ніхто не благий, хіба один Бог» (пор. Лук. 18, 19б).
         У наступній частині діалогу Христос звертається до Мойсеєвого Закону, який відомий нам сьогодні як Декалог. Цей Закон не просте не втрачає свого значення у Новому Завіті, але стає ще більш вимогливим: «…продай усе, що маєш, і роздай бідним…» (пор. Лук. 18, 22).
         Якщо у Старому Завіті людина могла «покладатися» на свою праведність, яка гарантувалася через дотримання Закону, то у Новому Завіті, вимоги Христа перевершують людські сили, вимагають від людини дуже конкретних і радикальних вчинків любові. Це дивує слухачів Христа, тому Він пояснює спосіб виконання своїх слів: «Неможливе в людей, можливе є в Бога» (Лук.18, 27).
         Ніхто не сміє бути самовпевненим у своєму спасінні, але повинен чинити конкретне добро в ім’я Бога з усією повнотою життєвої сили та можливостей. І лише у цьому випадку можна тільки очікувати на успадкування життя вічного, яке не є заслужене жодною людиною, але є подароване всемилосердним Богом.
         «Почувши це, той засмутився вельми, бо був дуже багатий» (Лук. 18, 23). Такий смуток може прийти і у наше життя, якщо у ньому є певні «частини» чи сфери, які ми вважаємо виключно своїми і не допускаємо туди Бога, Який має стати Владикою нашого життя у його цілісності та без жодних виключень. Саме це вимагає від людини мужності всеціло пожертвувати своє життя на служіння Господу в тому стані, в тих обставинах та з тими можливостями, які маємо. Саме тоді «неможливе», тобто успадкування вічного життя, стає можливим у Бога (пор. Лук.18, 27).


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Недільні думки. 3-тя Неділя по Зісланні Святого Духа. Проповідь Христа (Мт. 6, 22-33)

Зображення
          «Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт. 6, 33), навчає Христос.             Проповідь Ісуса вміщує багато радикальних вимог, які вимагають від людини, як інколи помилково здається, неможливого – «не турбуйтеся вашим життям…» (див. Мт. 6, 25) . Звісно, якщо цілком буквально та дослівно сприйняти це висловлювання, виглядає, людині взагалі не потрібно турбуватися про будь-які життєві речі.  Та проте Христос продовжуючи свою проповідь уточнює: «Отець же небесний знає, що вам усе це потрібне» (Мт. 7, 32б). Отож Бог не тільки знає про матеріальні потреби людини, але і піклується про них. Проблема починається тоді, коли людина вважає, що її життєві чи то матеріальні, а чи духовні здобутки є плодом тільки її особистої праці та старання.           « Шукайте перше Царство Боже та його справедливість» (Мт. 6, 33а). Тобто пошук виконання Божої волі у повсякденному житті та праці, завжди приводить людину до справедливого здобуття необхідн
Докладніше

Недільні думки. 24-та Неділя по Зісланні Святого Духа. Зцілення кровоточивої жінки та воскресіння дочки Яіра (Лк. 8, 41-56)

Зображення
            Дві жінки. Два однакових періоди часу. Два чуда. Дві розповіді в одній.          Завершення 8-го розділу Євангеліє від Луки вводить нас в середину двох дуже подібних і воднораз відмінних життєвих ситуацій 2-ох осіб. Спочатку дізнаємося про важку життєву ситуацію Яіра: «бо була в нього дочка-одиначка, яких 12 років, і вона вмирала.» (Лук. 8, 42а). А потім зустрічаємо важкохвору жінку: «...що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити.» (Лук. 8, 43).          У двох євангельських подіях є дуже багато схожих моментів, та мабуть найяскравіший із них – це сильна віра, яка долає нездоланні для людини перешкоди.          Дванадцять років кровотечі і втрата всього свого майна – це втрата життя для жінки, яка повністю виключена із суспільства, бо вважається нечистою як вона сама, так і все до чого б вона не доторкнулася (пор. Лев. 15, 19-30). Отож зрозуміло, чому вона таємно намагається торкнутися до
Докладніше

Недільні думки. 31-та Неділя по Зісланні Святого Духа. Зцілення єрихонського сліпця (Лк. 18, 35-43)

Зображення
     «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!» (Лук. 18, 38б) – молитва єрихонського сліпця перетворилася на молитву всієї Церкви. Усім відоме «Господи, помилуй», яке співаємо практично під час усіх богослужінь, є скороченою версією прохання сліпця з Єрихону.          Бути сліпив у часи Ісуса, означало бути повністю відданим на милосердя суспільства. Такі люди не могли працювати, а тому єдиною надією на виживання для них, була милостиня перехожих.          «Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: В ім’я Ісуса Христа Назарянина, встань і ходи!» (Дія. 3, 6)   – звернеться до хворого кривого апостол Петро одразу ж після Зіслання Святого Духу. Отож Ісус, а відтак і його учні, в Його ім’я, даруватимуть зцілення від хворіб, які є знаками приходу Царства Божого.          Єрихонський сліпець, як і кожна важкохвора людина, прагне за будь-яку ціну бути здоровим. Він не зважає на зауваження інших продовжуючи ще голосніше кричати до Сина Давида, Месії, який здатний змінити у
Докладніше